Рада ЄС з питань сільського господарства у середу, 21 жовтня, після дводенного засідання у Люксембурзі схвалила спільні заходи реформування аграрної політики. Зокрема, визначені обов’язкові стандарти з захисту довкілля у сільському господарстві, незважаючи на відмінні сільськогосподарські структури кожного з 27-и членів ЄС, пояснила міністерка сільського господарства ФРН Юлія Клекнер (Julia Klökner).
Клекнер, яка головувала на засіданні Ради ЄС, зазначила, що фермери, які дотримуватимуться більш високих екологічних стандартів, додатково преміюватимуться з бюджетів держав. Так, відповідно до досягнутих домовленостей, кожна країна ЄС має прив’язати щонайменше 20 відсотків прямих виплат на сільське господарство до участі фермерів в екологічних програмах.
У випадку, якщо участь у таких програмах в деяких країнах буде недостатньою, погоджено, що протягом двох років – так званої адаптивної фази – зазначені кошти можуть бути залучені на інші цілі. Саме завдяки такому формулюванню ініціативу екопреміювання підтримали східні держави-члени ЄС.
Пізніше у той же день під час обговорення ініціативи в Європейському парламенті домінувала думка про те, щоб держави резервували щонайменше 30 відсотків коштів на екопреміювання. Остаточно Європаламент визначиться щодо цього до кінця тижня.
Аграрний сектор є найбільшою статтею видатків бюджету ЄС. Країни ЄС вже запланували виділити близько 387 мільярдів євро до 2027 року. Багато фермерів залежать від платежів з Брюсселя, але водночас вони побоюються надмірних екологічних вимог, зазначає новинна агенція.
Представники Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) та природоохоронної організації Greenpeace різко розкритикували ухвалений компроміс щодо реформування аграрної політики у ЄС.
У WWF заявили, що реформа стане “катастрофою для захисту природи та клімату”. Міністри сільського господарства Євросоюзу продовжили “руйнівну політику субсидування на користь великих сільськогосподарських корпорацій”, вважають у фонді.
